Сучасне українське кіно в ТЕО

8 травня відбулося відкриття серії кінопоказів сучасного українського кіно в ТЕО від громадського об’єднання «СУК».

Перший показ був присвячений ігровому кіно та містив таку програму:

1. Технічна перерва
28’39”, 2017
Режисер Філіп Сотниченко

2. Випуск ’97
18’32”, 2017
Режисер Павло Остріков

3. Післясмак
19’45”, 2017
Режисер Юра Катинський

Усі фільми є учасниками числених міжнародних кінофестивалів, мають нагороди.
Загальний хронометраж фільмів – 67 хв.

Об’єднання “Сучасне Українське Кіно” (СУК \ CUC) народилося 2015 року. Крім власне створення фільмів команда робить усе можливе для популяризації українського кіно і руйнування міфу, що його не існує. Цей показ — перший крок до знайомства із нашими сучасними фільмами. Приходьте дивитись і дискутувати після перегляду.

Diary of a Madman и Method Acting Ильи Волоха

21 апреля с 14:00 до 17:00 прошел мастер-класс голливудского актера украинского происхождения Ильи Волоха, а в 19:00 — моноспектакль Волоха по пьесе Гоголя «Записки сумасшедшего».

Тимчасові незручності

10 квітня відбувся показ документального перформансу “Тимчасові незручності” режисера Павла Юрова.

На початку створення вистави “Тимчасові незручності” було два медійних кейси: про мера Полтави, який намагається впливати на рішення суду, і скандально відомого суддю, який своїм рішенням забирає квартиру у киянина. Перформанс обертається навколо двох полярно протилежних за характером ситуацій, що складаються з інтерв’ю, документів та відео матеріалів. Це — висловлення про побутову та державну корупцію, , про опір та незахищеність людей, про прагнення відстояти честь та гідність, про неможливість керувати власною долею, про засудження та виправдання.

“В Україні зараз прийнято дискредитувати та публічно засуджувати одне одного. Політики та бізнесмени роблять це у Верховній Раді та різних медіа, середній клас та мілленіали у соціальних мережах та ютубі. Засудження може бути наповнено праведним гнівом, а може бути захистом через власне відчуття небезпеки. Часто можна побачити і само-засудження. Але все це відбувається переважно показово. Коли трапляється реальне проблемне питання, раптом з’ясовується, що свідків немає і нікого не можливо притягнути до відповідальності. Як у випадку із корупцією, наприклад. Всі про це знають, всі про це говорять, всі це засуджують, але зміни майже непомітні.
У виставі ми намагаємось переосмислити хабарництво як на державному, так і на побутовому рівні, піддаємо сумніву власні переконання, приєднуємось до “процесу засудження”, окреслюємо хиткі принципи за допомогою тілесних відчуттів та іронії щодо свого корупційного минулого“

Автори вистави наполегливо та невимушено звертаються до технік європейського політично-соціального театру, сучасної електронної музики, актуального мистецтва та художнього перформансу, щоб створити реальні переживання у кожній із ігрових ситуацій.

Актори:
Євген Черников
Анатолій Маремпольський
В’ячеслав Дудко
Анастасія Касілова

Саунд дизайн:
Олеся Оникієнко

Сценографія:
Катерина Лібкінд

Дслідження та драматургічна консультація:
Оксана Данчук

Режисер:
Павло Юров

__________________________________________________

Показ вистави відбувся в рамках проекту «Інноваційні мистецькі заходи для протидії корупції» Громадської організації «Точка дотику» за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI), яка фінансується Європейським Союзом та спів-фінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).
Організатор: Громадська організація «Точка дотику».
Вистава створена за підтримки Гете-Інституту.

Концерт sophistication.

9 марта на первом этаже ТЕО, в формате квартирника, состоялся концерт sophistication. — проекта киевской музыкантки Софии Швагер, one-woman band, в котором соединяется легкая акустическая гитара, вдумчивые тексты и пронзительный голос. На концерте София представила песни из своего альбома ‘looming’, вышедшем в прошлом году.

Современный театр: как его понимать?

3 марта в рамках информационной кампании в преддверии премьеры документальной оперы «Пенита» состоялась лекция украинского драматурга Татьяны Киценко на тему: «Современный театр: как его понимать?».

Татьяна Киценко — победитель «Тижня актуальної п’єси» (Киев, 2011, 2012, 2013), лауреат фестиваля Драма.UA (Львов, 2012), участник фестивалей «Любимовка» (Москва, 2014) и SPECIFIC (Брно, 2014), проекта «Wilder Osten. Ereignis Ukraine» (Магдебург, 2016). По текстам Киценко были поставлены «the Білохалатність» (Черкасский академический областной украинский музыкально-драматический театр имени Т. Г. Шевченко, 2015), «В пошуках героя» (Прилуцкий ГДК, 2014), «Женщины и снайпер» (Die Frauen und der Scharfschütze, Магдебургский театр).

Бестиарий

2 марта в ТЕО прошел фестиваль электронной музыки «Бестиарий». Инициаторы фестиваля, ODS, определили его формат, как синтез современной экспериментальной музыки с миром античной трагедии. Участниками фестиваля выступили:

DUBMASTA (https://skprecords.bandcamp.com/album/incredible-survival-stories)
POTREBA (https://soundcloud.com/potreba)
CHILLERA (https://muscut.bandcamp.com/album/schax)
KIRK BLUNDER (https://soundcloud.com/kirk-blunder)
INDIRECH (https://soundcloud.com/indirech)
ASADOV (https://soundcloud.com/oooooood)
KAVKAZKA SOUND (https://kavkazkasound.bandcamp.com/)
SASHA MEETS VOVA (https://soundcloud.com/sashameets)
LU JOYCE (https://soundcloud.com/user-758208048)

Ресторан "Украина"

30 січня в рамках проекту «Інноваційні мистецькі заходи для протидії корупції» Громадської організації «Точка дотику» за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI), відбувся показ вистави «Ресторан «Україна»».

Творча команда вистави:
Акторки: Ніна Хижна, Оксана Черкашина
Драматург: Діма Левицький
Художнє оформлення, саунд-дизайн: Євген Якшин

Опис вистави:
Потреба говорити про корупцію провокує потік свідомості, серію перформативних галюцинацій акторок, де на поверхню виходять дитячі спогади, особисті травми, ідіосинкразії, зізнання, відчуття професійної нереалізованості та безпорадності. Чи є ця неможливість говорити про корупцію — капітуляцією перед поставленим завданням? Чи означає вона прийняття обивательської позиції, з точки зору якої, корупція, звісно, заслуговує на засудження, але своя сорочка – до тіла ближче? Але якщо особисте – це політичне, більше того – це його причина і результат, то чи може бути цей потік особистого – жестом звільнення: від потреби завчати чиїсь слова, від прописаного сценарію, від сценариста, від авторитета, від боса, від Батька? Врешті, саме антиавторитарний мотив, так само, як і антиолігархічний чи патріотичний – часто стає одним із побічних ефектів антикорупційних рухів.

Однак тіло Батька вже давно лежить на столі. Що означає, що сценарію дійсно немає, і фінал – відкритий. А тому вивільнення особистого може стати як жестом прийняття відповідальності, так і захопити собою настільки, що ми й не зауважимо, як місце старого Батька непомітно обійме новий.

Дослідження корупційних кейсів, які використовувались при створенні вистави, виконав Пьотр Армяновський.
За світлове вирішення відповідав Євген Копйов.
Виставу було створено за підтримки Гете-Інституту.

Экипаж Калипсо в ТЕО

9 января состоялся акустический концерт одесской группы Экипаж Калипсо

Кинопоказ в рамках Мандрівного фестивалю Docudays UA

14 грудня відбувся кінопоказ проекту «Бабця» в рамках Мандрівного фестивалю Docudays UA.

Проект «Бабця» – складне роуд-муві про міжпоколіннєвий діалог, або семирічне дослідження про те, як три молоді чоловіки приймають свою культурну спадщину через надзвичайні життя своїх бабусь: англійської шпигунки, танцівниці з нацистської Німеччини й угорки-комуністки, яка пережила Голокост.

Режисер: Балінт Ревес

2017 рік, Великобританія, Угорщина

Концерт Сергея Терентьева

8 декабря состоялся концерт Сергея Терентьева.

Сергей Терентьев — известный одесский пианист, заслуженный артист Украины. Прозвучали «Игра воды» М.Равеля, произведения К.Дебюсси и Ф.Шуберта. Второе отделение концерта — импровизация.

Все собранные средства с продажи билетов были отданы на реабилитацию Маэстро Шелковые Пальцы (как называют пианиста в Одессе), перенесшего в прошлом году сложную операцию.

"Женщина, сядь" (Дикий театр)

4 декабря состоялся показ спектакля «Женщина, сядь» (Дикий театр) в рамках Всемирной кампании «16 дней активизма против гендерно обусловленного насилия», UNFPA, Фонд ООН. Спектакль поставлен по пьесе Натальи Астасьевой-Блок. Режиссером спектакля выступил Максим Голенко. Над созданием спектакля также работали: художница Юлия Зауличная, ассистентка режиссера Рая Идрисова, тех.директор Юрий Мазур.

Гастроли Киевского академического театра на Печерске

2 декабря состоялся «Онегин» — спектакль Киевского академического театра на Печерске по мотивам романа А.Пушкина.

Режиссеры: Денис Мартынов, Ольга Ларина.

Δemiurgia

1 декабря состоялся спектакль по мотивам мифов о сотворении мира. Создателями спектакля «Демиургия» выступили:

Стаматис Эфстатиу (режиссер и актер)
Сергей Созин (драматургия)
Андрей Утенков (рассказчик)
Анастасия Кузьмина (музыкант)

Стишение обстоятельств. Антон Слепаков

15 ноября состоялась презентация проекта Антона Слепакова «Стишение обстоятельств».

Антона Слепаков — известный музыкант, текст и голос известных украинских музыкальных проектов. Экс-лидер легендарной андеграундной группы «…и Друг Мой Грузовик», фронтмен группы «вагоновожатые».

Открытое интервью Стаматиса Эфстатиу

23 октября состоялось открытое интервью Стаматиса Эфстатиу — режиссера, перформера, тренера актеров, основателя театра Взаимосвязи Athropos.

Премьера "Вакханки"

21 и 22 октября состоялась премьера нового проекта театрального пространства ТЕО — драматически-хореографически-музыкально-медиа-визуального спектакля-перформанса «Вакханки».

Режиссер — Дмитрий Костюминский
Композитор — Алексей Ретинский
Музыкальный директор — Игорь Завгородний
Звук — Александр Ходосевич, live-set — Геннадий Бойченко
Живая музыка — Сергей Головин, Игорь Завгородний, Евгений Баль
Свет — студия BLCK BOX, художник по свету — Михаил Панчик
Продюсер — Юлия Юн

Премьера "Омут"

15 сентября состоялась премьера спектакля «Омут» – катастрофы в одном действии по мотивам пьесы Василия Сигарева «В моем омуте».

«Если бы Достоевский жил в наше врем, он писал бы именно так» — так критики оценивают творчество всемирно известного драматурга Сигарева.

«Гиперреализм его пьес доведен до предела, он схож с моментальной фотографией: она замечает, фиксирует жизнь по частям, по крупицам и эта часть болезненна. Самоубийцы, беглые уголовники, бомжи, умирающие, осужденные, террористы – таковы действующие лица пьес Сигарева. Маргиналы общества, прежние и нынешние изгои, люди редких профессий составляют экзотику «новой драмы». Герои и проблематика напоминают о петербургском натурализме середины XIX в., о физиологических очерках того времени.

Пьеса «В моем омуте», по мотивам которой поставлен спектакль, повествует о человеке, с которым случился несчастный случай. Он оказался виновным в ужасном дорожном происшествии, следы которого решает скрыть. Зрители станут вынужденными свидетелями внутреннего монолога героя, пытающегося разобраться в том, почему так случилось, и возможно ли теперь с этим жить.

Актеры: Галя Мигутская, Иван Макаренко.
Режиссер: Дмитрий Костюминский.